Західною Лікійською стежкою

Раніше ми ходили цим маршрутом в березні, і от нарешті вирвались на захід Лікійської стежки в кінці жовтня. Маршрут проходить через Таврські гори, періодично

виходячи до узбережжя Середземного моря. Ця частина Лікійки не вирізняєтсья великими висотами, порівняно зі Східною, але від того не менш гарна: тут більше різноманітних скель, ущелин, та іншої краси! Ця частина маршруту більше насичена історичними пам'ятками, має більше виходів до моря. В цій розповіді коротенько описані найцікавіші місця нашого 8-денного походу.

Раніше ми більше ходили Карійькою стежкою та східною Лікійкою. В Інтернеті часто можна зустріти інформацію, що все саме цікаве знаходиться на східній Лікійці, і т.д. Але в реальності західна Лікійка анітрохи не поступається східнй. Не вірте нікому, хто скаже що Східна красивіша чи цікавіша! Ці частини маршруту суттєво різняться висотами, рослинністю, ландшафтами, концентрацією історичних пам'яток, але ніяк не можна сказати, що один красивіший за інший.

Наступний наш похід саме на Західну Лікійську стежку вже заплановано на початок березня 2021 року.

А тепер про пройдений маршрут!

 

День 1:

Перший день не дуже ходовий, але насичений: сьогодні у нас переліт, збір в Анталії, трансфер до міста Фетхіє, повний збір групи, прогулянка до скельних гробниць, і ще один переїзд. І все за один день. Точніше, за одну добу.

Скельні гробниці в м. Фетхіє:

Ще одна цікавинка дня - закинуте грецьке місто Каякой. Греки залишили місто сто років тому, під дас Греко-Турецької війни. Місто не було ніким заселено, і просто поступово розвалилось. Тепер це своєрідний музей, який нагадує про ті бурхливі події Турецької історії.

 

Закинуте місто Каякой:

Через Каякой виходимо на маршрут. Точніше, не зовсім "офіційну" частину стежки, і стаємо табором в лісі, за 2 км. від міста. З важливого про цей відрізок треба сказати, що на електронних картах є позначені джерела, але в реальності вони пересихають за хоч-трохи посушливої погоди. Виходячи на маршрут тут, зважайте на потенційні проблеми з водою, і плануйте переходи так, щоб не потрапити в халепу!

 

День 2

Сьогодні у нас вже повний ходовий день. Більшу частину дня йдемо по схилу одного з чисельних турецьких Кара-Дагів. Де б ви не ходили по Туреччині, обов'язкого буде гора з такою назвою. Види зі схилів "Чорної Гори" неймовірні. Море весь день в полі зору, але спуститись до нього тут так просто не вийде.

Вид на бухту Олюденіз:

 

Вже в перший день можна зрозуміти, що похід по Лікійці - це не завжди прогулянка, часом доведеться трішки попітніти. Але набір висоти здебільшого поступовий.

 

Табір на другий день:

 

Ранкові гості:

 

День 3:

 

Ранок зустрічає нас хмарною погодою. Очікуємо на дощ, і скоро він піде.

 

Майже одразу після старту починається сильна злива. Через це було не до фотографування. Довелось милуватись дощовими горами, і залишати красу в пам'яті, а не на фото. До вечеора виходимо до моря.

 

Десь біля тих скель ховається наш пляж:

 

Наш пляж вже видно:

 

Вдень лив дощ, але ввечорі стало тепло, і всі вдосталь накупались. Місце тут доже гарне!

 

День 3:

Сьогодні у нас найбільший набір висоти, із запланованих на маршруті: за день треба піднятись більш як на 800 метрів. Але поступовий підйом дається не важко, і туристам, у яких з фізичною фрмою більш-менш нормально, не становитиме проблеми. Сьогоднішній відрізок маршруту один з найкрасивіших!

Взагалі, в цьому місці маршрут розходиться на дві гілки, які сходяться кілометрів за десять. Одна стежке веде ближче до моря, друга через ущелину в гори. Та що понад море - дуже крута, ходити там з рюкзаком не варто. Та стежка, що йде в гори, теж скоро розходиться, і один з відрізків майже скелелазний, туди варто прогулюватись без рюкзака, і будучи впевеними в своїх силах. Ми йдемо простішим маршрутом. Тут близько 800 метрів набору, часом є крутіші відрізки, але все проходиться без проблем, ніякого скелелазання тут немає.

Десь туди ми піднімаємось:

 

Частина підйому йде по ущелині. Часом круто:

 

 

Бонус дня - можливість пообідати в сільському ресторанчику, з фантастичним видом. Ціни дуже дешеві, порції великі, все смачно і екзотично. Але головне - вид з тераси. Де ще так пообідаєш?

 

Обід з видом на море:

 

Після обіду спуск. Не надто довгий, але часом досить крутий. Та вид на море компенсує важкість маршруту :)

 

 

Море весь час в полі зору:

 

Скелі, урвища, каміння - це пейзажі сьогоднішнього дня:

 

 

 

Зустріч на маршруті:

 

Хтось думає що Лікійка виключно для прогулянок? Стежка часто така:

 

 

під вечір виходимо на грунтову дорогу:

 

Гори освітлені вечірнім сонцем:

 

 

Сьогодні кілька затримок на маршруті, і до стоянки приходимо вже пізно ввечері. Але в темряві вдається знайти дуже гарне місце для табору, і запасне "робоче" джерело. Те джерело, що відмічене на карті, і тут пересохло.

 

 День 5

Сьогодні наш шлях лежить до руїн міста Сідіма. Точніше, до некорполя. Окрім некрополя, від Сідіми залишилось не багато. Але те, що там можна побачити - по справжньому вражає! Тут давні греки ховали своїх царів не в скельних гробницях, як у Фетхіє, а в витесаних з каменю саркофагах. Зараз ці саркофаги так і стоять на невеликому гірському плато. Тут немає музею, не проводяться розкопки, реставрації, і т.п. Як це можна помітити в Туреччині, сучасним туркам часто не цікава антична спадщина. Руїни ніяк не огороджені, по них можна гуляти і фотографуватись. Якщо цікавитесь античними пам'ятками - Сідіма вразить, щоб ви не бачили до цього!

 

Саркофаги з одного кам'яного блоку:

 

Цей простіший, складений з кількох блоків:

 

Найбільший саркофаг:

Загалом їх тут зо два десятки, в різному стані. Деякі наполовину засипані, деякі розбиті, але штук десять збереглись дуже добре. Навіть з написами на "табличках".

 

Дірки пробиті грабіжниками у всіх саркофагах:

 

 

Записка від греків:

 

Тут краще можна оцінити розмір:

 

Після прогулянки по некорополю рушаємо далі. Попереду з десяток кілометрів, і знову збираєтьсья дощ. Сьогодні навіть потрапляємо під град, що на Лікійці трапляється вкрай рідко.

Привал:

 

Наш табір:

 

Сьогодні наш табір відносно високо, але з таким видом:

 

 

День 6:

Починаємо спуск до моря. Стежка сьогодні місцями дуже крута, Лікійка знову нагадує, що тут не все так просто. Але, як це часто буває, в такі моменти все компенсується видами!

 

Сьогоднішня місцевість навіть трохи нагадує інший маршрут, узбережжям Егейського моря, яким ми ходимо кожної весни і осені.

 

Вже по обіді виходимо до пляжу Патара - найдовшого в Туреччині. Наступні два дні у нас пляжні, піша частина маршруту завершилась! Сьогодні залишається добрих пів дня на купання в морі, чим ми і займемось.

 

Видніється берегова лінія пляжу Патара:

 

Біля кемпінгу:

 

В деяких місцях на Патарі є навіть невеликі дюни:

 

День 7:

Сьогодні і завтра ми не знімаємо табір, і це дає можливість заощадити час. Вранці купання, вдень вирушаємо подивитсь на руїни міста Ксантос, а в другій половині дня знову купання в морі. Така проста програма після пішої частини!

 

Ксантос:

 

 

Центральна частина:

 

Можна почитати розповіді Лікійців:

 

Амфітеатр:

 

 

Антична дорога, якій десь так зо дві тисячі років:

 

В Ксантосі потрапляємо в третій некрополь на маршруті. Гробниці тут звісно ж теж розграбовані. Цікаво, що ховали мерців тут зовсім інакше, ніж в Фетхіє і Сідімі. Хоча, можливо це некрополі різних історичних періодів. Античність все ж таки тривала довго.

 

Гробниці:

 

 

 

Після прогулянки руїнами Ксантоса йдемо на сільський базар, що теж є цікавою атракцією. Сільський базар, в нетуристичному містечку - це зовсім не те, що можна побачити на базараз Стамбула чи Анталії. Обов'язково при нагоді відвідайте в Туреччині сільські базари, відчуєте справжній колорит! Після базару ще одне цікаве місце - невеличкий ресторанчик, теж далеко від туристичної зони. Ціни смішні, порції велетенські, і все дуже смачно!

Одна порція:

 

День 8:

Сьогодні після ранкового купання в морі йдемо прогулятись руїнами фортеці Піднаії. Фортеця не далеко від кемпінгу, і вся прогулянка займає кілька годин. А потім звісно ж знову купання!

 

 

Останній вид, з останньої невеликої гірки:

 

День 9:

Вранці збираємо табір, і їдмо гуляти в Анталію. Попереду довгий переїзд, насичений день, і нічне повернення додому.